Методичні рекомендації щодо поводження, ввезення, дослідження, реєстрації ГМО сільгоспрослин

123.png

ГМО - генетично модифікований організм – це будь-який живий організм, що володіє новою комбінацією генетичного матеріалу, отриманої завдяки сучасній біотехнології. Генна інженерія з’явилась у 1972 році як новий напрямок у молекулярній біології. ГМО являють собою, як правило, трансгенні рослини, з яких потім виготовляють продукти харчування. Сільськогосподарські культури стали першими генетично модифікованими рослинами, які були дозволені для масового поширення та використання.  Модифіковані рослини дають більш високу врожайність, можуть мати нові властивості, підвищену декоративну і харчову цінність. Модифіковані сорти стійкі до гербіцидів, несприятливих кліматичних умов, псування при зберіганні, стресів чи хвороб.

В засобах масової інформації з кожним роком все більше з’являються вигідні пропозиції щодо продажу насіння, рослин, сільськогосподарських культур стійких до гербіцидів. Хоча, підсвідомо всі розуміємо, що беззаперечним фактом є те, що такі культури неодмінно є генетично модифікованими.

У рослин з трансгенною структурою штучним шляхом змінений природний набір генів. Найчастіше виробники здійснюють штучну заміну генів для того, щоб рослина набула деякі корисні властивості, наприклад, врожайність, морозостійкість, калорійність. Крім того, на можливості природи впливає й зміна клімату, пов’язана з глобальним потеплінням, а ГМ – продукти малочутливі до природних змін і шкідників. За допомогою нових біотехнологій можна також одержувати дешеві ліки. Зі зростанням генетичної різноманітності, можливо, збільшиться й стійкість нових видів до різних хвороб, до змін середовища проживання. Проте, широке застосування генетично модифікованих продуктів небезпечне для здоров’я  людини, оскільки ще не з’ясовано  їх вплив на здоров’я  теперішнього і майбутніх поколінь, а також і на навколишнє природне середовище. Голова Держпродспоживслужби на нараді з представниками   українського насіннєвого бізнесу акцентував увагу на необхідності запровадження механізму відстеження, поширення генетично модифікованих сільськогосподарських рослин та маркування харчової продукції, яка містить ГМО. В Україні заборонено вирощувати генетично модифіковані рослини, але можна одержати дозвіл на польові випробування ГМ- рослин.

Щодо чинного законодавства України в цій сфері

 На сьогоднішній день використання генетично модифікованих організмів сортів сільськогосподарських рослин у відкритій системі регулюється Законом України  від 31 травня 2007 року №1103-V «Про державну систему біобезпеки при створенні, випробуванні, транспортуванні та використанні генетично модифікованих організмів».  Цей закон чітко регулює відносини між органами виконавчої влади, виробниками, продавцями, розробниками, дослідниками, науковцями та споживачами генетично модифікованих організмів та продукції,  виробленої за технологіями, що передбачають їх розроблення, створення, випробування, дослідження транспортування, імпорт, експорт,  розміщення на ринку, вивільнення в навколишнє середовище та використання в Україні, із забезпеченням біологічної й генетичної безпеки.

Згідно зі статтею 13 Закону України "Про державну систему біобезпеки при створенні, випробуванні, транспортуванні та використанні генетично модифікованих організмів" генетично модифіковані орган­ізми, що використовуються у відкритій системі, повинні відповідати вимогам біологічної та генетичної безпеки за умови дотримання передбаченої технології викорис­тання. У той же час Закон забороняє вивільнен­ня в навколишнє природне середовище ГМО до їх державної реєстрації, крім вивільнен­ня в навколишнє природне середовище при проведенні державних випробувань.

Тому загальною умовою застосування ГМО у відкритій системі та їх вивільнення в довкілля є державна реєстрація ГМО, до проведення якої використання останніх взагалі забороняється. Єдиним винятком із цього є вивільнення ГМО в довкілля тільки з метою державної апробації (випробовування) конкретного ГМО, що здійснюється виключно на підставі одноразового дозволу, який видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, тобто Міністерством екології та природних ресурсів України.

Продукція, яка реєструється у Державних реєстрах ГМО:

сорти сільськогосподарських рослин та породи тварин, створені на основі ГМО;

ГМО джерела харчових продуктів;

ГМО джерела кормів.

Державна реєстрація здійснюється строком на п'ять років на безоплатній основі. Перереєстрація здійснюється у томуж порядку, що і реєстрація.

До генетично модифікованих сортів рослин можуть бути застосовані обмеження щодо їх вирощування на землях, перелік яких визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Відповідно до Порядку державної реєстрації генетично модифікованих організмів сортів сільськогосподарських рослин у відкритій системі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 липня 2009 р. N 808 «Деякі питання проведення апробації (випробування) та реєстрації генетично модифікованих оргаізмів сортів сільськогосподарських рослин». Слід зазначити, що на сьогодні інформація про реєстрацію генетично модифікованих організмів сортів сільськогосподарських рослин у відкритій системі на сайті Мінекономіки відсутня. Тому, використання сортів сільськогосподарських культур, створених на основі генетично модифікованих організмів в відкритих системах є незаконним.

В зв’язку з вищевказаним, рекомендуємо перед придбанням насіння сільськогосподарських рослин обов’язково звернути увагу на наявність сортів, що пропонуються до реалізації, в Державному реєстрі сортів рослин придатних до поширення в Україні, перевірити наявність та чинність сертифікатів що засвідчують сортові та посівні янкості насіння, звірити данні занесені до супровідних документів з даними що нанесені на етикетки якими марковано пакування з насінням.

Це дасть змогу в певній мірі пересвідчитись, що насіння яке ви купуєте не є генетично модифікованим, так як дія Закону України «Про насіння і садивний матеріал» не поширюється на обіг насіння і садивного матеріалу генетично модифікованих організмів (рослин), і відповідно, вищеназвані документи, які передбачені даним законом, видаються лише на сорти рослин які не є генетично модифікованими.

Також, перевірити наявність ГМО в складі насіння, яке ви купуєте, можливо шляхом відбору проб від партій насіння та подальшої їх перевірки в лабораторіях, які акредитовані на визначення наявності або відсутності генетично модифікованих організмів.

Насіння і садивний матеріал, які вироблені із застосуванням генетично модифікованих організмів, а також ввезені в Україну без їх державної реєстрації, крім проведення державної апробації (випробувань) генетично модифікованих організмів у відкритих системах, підлягають утилізації, знищенню та знешкодженню. Транспортування та зберігання ГМО повинно передбачати здійснення комплексу заходів, що попереджують неконтрольоване вивільнення ГМО у навколишнє природне середовище.

Оскільки жодна ГМ культура в Україні офіційно не зареєстрована, то їх ввезення в Україну та культивація є незаконними.  Генетично змінені організми потрапляють до харчових продуктів в Україні найперше із сільськогосподарської сировини, що імпортується в Україну та з ГМ культур, вирощених в Україні.

Серед ПЕРЕЛІКУ питань щодо проведення заходу державного нагляду (контролю) є:

1.       Вимоги до суб'єкта господарювання:

·         суб'єкт господарювання дотримується передбаченої технології використання ГМО у відкритій системі, вимог біологічної та генетичної безпеки;

·         суб'єкт господарювання використовує сорти сільськогосподарських рослин, створені на основі ГМО, що не внесено до Державного реєстру ГМО;

·         суб'єкт господарювання використовує сорти сільськогосподарських рослин, створені на основі ГМО, що внесено до Державного реєстру ГМО.

2.       Вимоги щодо зберігання, транспортування ГМО:

·         суб'єкт господарювання здійснює комплекс заходів щодо попередження неконтрольованого вивільнення ГМО у навколишнє природне середовище під час транспортування та зберігання.
Наголошуємо, що статтею 18 Закону передбачено, що порушення вимог цього Закону і прийнятих на його основі нормативно-правових актів тягне за собою цивільну, адміністративну, дисциплінарну або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Відповідальність несуть особи, які винні у:

·         приховуванні або перекрученні інформації, що могло спричинити або спричинило загрозу життю та здоров'ю людини чи навколишньому природному середовищу;

·         недотриманні або порушенні вимог стандартів, регламентів, санітарних норм і правил використання, транспортування, зберігання, реалізації ГМО;

·         використанні незареєстрованих ГМО або продукції, отриманої з їх використанням (за винятком науково-дослідних цілей);

·         порушенні правил утилізації та знищення ГМО;

·         невиконанні законних вимог посадових осіб, які здійснюють державний нагляд і контроль.

У Законі України «Про захист прав споживачів» є положення про те, що споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про товари (роботи, послуги) і ця інформація повинна містити крім назви товару, ціни, дати виготовлення та інше, ще й позначку про застосування генної інженерії під час виготовлення товару.              

Водночас повідомляємо, що ці методичні рекомендації мають лише інформаційний, рекомендаційний та роз’яснювальний характер.

ПНВТСРЧТПТСБНД
    Опитування

    Нажаль зараз немає активних опитувань

    Тут ви можете подивитися результати минулих опитувань