В Україні насіннєвий ринок активно розвивається. Усвідомивши перспективність та прибутковість цього бізнесу, багато аграріїв обирають саме його. Проте далеко не всі при цьому усвідомлюють міру своєї відповідальності перед споживачами та державою, як і того, що вирощування насіння чітко регламентоване законодавством.
Вирощування насіння для власних потреб — досить розповсюджена практика в Україні. Таким вирощуванням займаються як маленькі фермери, так і великі холдинги. Але якщо в холдингах для цього існують підрозділи з насінництва, то у фермера цей процес може викликати певні складнощі. Технологія вирощування насіння, дещо відрізняється від товарних посівів. Зерно, яке надалі стане «насінням», при вирощуванні повинне бути повноцінним і здоровим та зростати у сприятливих умовах. Необхідно: розміщення по кращим попередникам; повне забезпечення поживними речовинами, захист від хвороб й шкідників, оброблення мікродобривами і стимуляторами росту з осені (для озимих культур) і навесні (для ярих культур), забезпечення повного захисту від несприятливих погодних факторів (низьких і високих температур, посухи, тощо).
В частині 2 статті 47 Закону України «Про охорону прав на сорти рослин» зазначено, що суб’єкт господарювання має право розмножувати у своєму господарстві зібраний матеріал (насіння) для власних потреб, але
БЕЗ ПРАВА РЕАЛІЗАЦІЇ, при умові якщо сорт належить до однієї з наступних культур: боби, горох посівний, горошок посівний (вика), жито посівне, картопля, конюшина олександрійська, конюшина перевернута (персидська), люпин жовтий,
люцерна посівна, льон низький (олійний), включаючи льон звичайний (довгунець), нут звичайний, овес посівний, очеретянка канарська, пажитниця багатоквіткова (райграс), пшениця м’яка, пшениця спельта, пшениця тверда, ріпак,
редька, рис посівний, тритикале, ячмінь звичайний.
Виробники насіння, які мають дозвіл на його виробництво і реалізацію обов’язково повинні сплачувати роялті у визначених розмірах. Сплачені кошти за використання сорту як інтелектуальної власності перераховуються власникам сортів (установам — оригінаторам) та надалі виплачуються авторам сортів у встановленому порядку. Але останнім часом деякі власники сортів, щоб захистити себе від випадку несплати роялті за використаний його сорт, страхують себе, прописуючи в ліцензійних договорах умови виплати роялті те тільки за вирощене або реалізоване насіння, а й за використане для власних потреб насіння та насіння, що було переведене в товарне зерно.
Згідно з порядком організації насінництва в Україні, для сівби на товарні посіви, використовують тільки сортове насіння, що засвідчено відповідними документами. Використання сертифікованого насіння нижче встановленої категорії ЗАБОРОНЕНО.
Навіть насіння яке планується використовувати для власних потреб потрібно перевіряти на посівні якості. Використання не кондиційного насіння веде до зниження врожайності і погіршення якості продукції.
