27.07.2021 року фахівці Чорноморського міського центру соціальних служб Одеського району Одеської області почали проводити курс лекцій з питань профілактики туберкульозу у дітей та підлітків.
Серед соціальних та медичних проблем суспільства туберкульоз посідає особливе місце. Туберкульоз супроводжує людство з часів його появи. Туберкульозом хворіють і продовжують хворіти в усіх країнах світу. Нажаль, не тільки хворіють від нього, але й помирають.
Зросла кількість важких і занедбаних форм туберкульозу, з’явились нові проблеми – розвиток резистентних форм туберкульозу та поступове збільшення кількості хворих на туберкульоз і СНІД. Залишається актуальною проблема великої кількості хворих туберкульозом, які відносяться до соціально дезадаптованої категорії населення.
Туберкульоз - важке інфекційне захворювання, збудником якого є туберкульозна паличка. Основне джерело інфекції – людина, хвора на туберкульоз. Основний шлях зараження – повітряно-крапельний.
Початковий туберкульоз розвивається в 5 – 7% заражених, а у решти – виявляється тільки при зміні туберкулінових реакцій.
Вторинний туберкульоз проявляється у вигляді різних клінічних форм і характеризується запальним процесом різної тривалості, нерідко з видозміненням легеневої тканини, її розпадом, утворенням порожнини (каверни).
Основними методами, що дозволяють поставити діагноз туберкульозу, є: мікробіологічні, рентгенологічні, для дітей – туберкулінодіагностика ( проба Манту ).
У дітей переважають позалегеневі форми туберкульозу, а саме: туберкульоз внутрішньогрудних лімфатичних вузлів та туберкульоз шкіри. Однак ускладнює ситуацію той факт, що особливістю захворюваності на сухоти серед дітей, на відміну від дорослих, є співвідношення ураження легень та позалегеневого туберкульозу. І тут показники далеко не втішні. Статистика свідчить, що у структурі захворюваності дітей на позалегеневий туберкульоз 74% складає туберкульоз органів дихання і 26% - туберкульоз інших органів. В останньому випадку найбільш поширені ТБ кістково-суглобової системи та периферичних лімфатичних вузлів. При цьому у дітей ТБ кістково -суглобової системи зріс на 14%.
Активне виявлення та лікування ТБ у дорослих – найважливіший захід профілактики.
Актуальним питанням залишається проведення хіміопрофілактики у дітей та підлітків, що перебували у контакті з хворими на ТБ та у яких виявлено «віраж» туберкулінових проб. На сьогодні в Україні та більшості країн світу превентивне лікування латентної туберкульозної інфекції проводиться за допомогою комбінації препаратів I ряду. Натомість, зважаючи на стрімке розповсюдження штамів МБТ з мультирезистентністю та розширеною резистентністю, є гостра необхідність у розробці індивідуальних режимів хіміопрофілактики, зважаючи на тест медикаментозної чутливості джерела інфекції.
Поза сумнівом, що участь соціальних працівників, психотерапевтів, психологів і наркологів в роботі з хворими на туберкульоз, у тісній співпраці з лікарями-фтизіатрами, дозволить не лише досягти успіху у лікуванні, але і значно підвищити якість життя хворих.
