|
Чи може роботодавець звільнити за власною ініціативою працівника, який досяг пенсійного віку, або працюючого пенсіонера? Ст. 24 Конституції України закріплено принцип рівності прав і свобод незалежно від будь-яких обставин, зокрема, й віку людини. Гарантії соціального захисту пенсіонерів передбачено Законом № 3721. Ст. 11 Закону № 3721 забороняється відмова у прийнятті на роботу і звільнення працівника за ініціативою власника або уповноваженого ним органу з мотивів досягнення пенсійного віку. Посадових осіб, які порушують ці гарантії, притягують до відповідальності згідно з чинним законодавством. Звільнення зазначених осіб Основним законодавчим актом України, який регулює питання захисту трудових прав громадян, є Кодекс законів про працю України (далі — КЗпП). Ст. 21 КЗпП забороняє дискримінацію працівників за віком: «Забороняється будь-яка дискримінація у сфері праці, зокрема, порушення принципу рівності прав і можливостей, пряме або непряме обмеження прав працівників залежно від раси… віку…». Також у КЗпП не передбачені особливості звільнення працівників, які досягли пенсійного віку. Отже, КЗпП забороняє звільняти працівників саме з підстави досягнення ними пенсійного віку. Утім, це правило не забороняє роботодавцю звільнити такого працівника за загальними підставами, передбаченими в КЗпП. Якщо працівник, який досяг пенсійного віку, бажає й надалі працювати, роботодавець може його звільнити за власною ініціативою лише у випадках, передбачених ст. 40 «Розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу» та ст. 41 «Додаткові підстави розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу з окремими категоріями працівників за певних умов» КЗпП. В цих статтях міститься вичерпний перелік підстав, за якими з ініціативи роботодавця може бути звільнений працівник. Нагадаємо, що відповідно до ч. 3 ст. 64 Господарського кодексу України підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис. Тому зміни в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників може бути самостійними причинами звільнення за п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП. Підставами звільнення такої категорії працівників можуть бути також, наприклад, невідповідність працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров’я, які перешкоджають продовженню цієї роботи; систематичного невиконання працівником без поважних причин обов’язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, прогул тощо. Звільнення працівника за будь-якими іншими підставами не дозволяється. Зазначені особи мають право працювати та мають право на пенсію, яка оформлюється Пенсійним фондом України. Якщо працівник, який досяг пенсійного віку, або вже є пенсіонером, не бажає більше працювати, він може бути ініціатором припинення трудового договору. Припинення трудового договору з ініціативи працівника регулюється ст. 38 КЗпП. Висновок Досягнення пенсійного віку не є підставою для звільнення працівника за ініціативою роботодавця. |
