Зазвичай, у пересічного громадянина сьогоднішні потреби мають пріоритет перед заощадженнями на старість, але навіть незначні, проте систематичні внески на пенсійне страхування у молодому віці гарантують особі в майбутньому суттєві та регулярні пенсійні виплати.
З 1 січня 2004 року пенсійна система із забезпечення перетворилась у страхування. Тобто для обчислення розміру пенсії враховується лише той період, протягом якого особа підлягала загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню, та за який щомісяця сплачені страхові внески, в сумі не меншій ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж обчислюється в місяцях, і той місяць (чи місяці), за який внески до Пенсійного фонду не сплачені, не включається до страхового стажу.
Більше 10 років фізичні особи – спрощенці сплачували внески до Пенсійного фонду на пільгових умовах і лише у першому кварталі 2005 року та з 1 липня 2010 року обов’язок сплати відповідною категорію платників був законодавчо врегульований. Цей крок забезпечив рівні обов’язки усіх суб’єктів страхування та надав підприємцям право на майбутню пенсію.
Відповідна норма підтримана і Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», що набрав чинності з 1 січня 2011 року. Поряд з цим, з 6 серпня 2011 року законом визначено пільговиків у сплаті – це підприємці – спрощенці, які є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.
Двадцятого січня минув термін сплати єдиного соціального внеску підприємцями-спрощенцями за 2011 рік. Переважна більшість підприємців розрахувалася вчасно. Та не всі, на жаль, полюбляють виконувати закони. У разі порушення порядку нарахування, обчислення і строків сплати єдиного внеску – до платників будуть застосовуватись фінансові санкції та пеня відповідно до Закону, тобто несплата законодавчо визначених обов’язкових внесків має наслідки для підприємця не тільки у вигляді втрати певних періодів страхового стажу, але й зумовлює додаткові витрати, пов’язані з примусовим стягненням заборгованості, адже за несвоєчасні розрахунки з бюджетом Фонду передбачається накладання штрафів та відповідні дії державної виконавчої служби.
Наприклад, підприємець «Х» упродовж 2011 року обирав спрощену систему оподаткування за єдиним податком, але відмовлявся від сплати єдиного соціального внеску, який за рік склав 4010,30 грн. Кінцевий термін розрахунку за 2011 рік настав 20 січня 2012 року. заплатив заборговані внески тільки після примусового стягнення державною виконавчою службою, скажімо, 2 липня 2012 року, що призвело до застосування фінансової санкції у розмірі 10% від несплаченої суми = 401,03 грн. та нарахування пені (4010,30 грн. * 0,1% * 164 дня прострочення) = 657,89 грн. Річна затримка у сплаті коштуватиме підприємцеві вже близько 1,5 тисячі грн. пені і т.д. Але коли він розрахується та повністю сплатить єдиний соціальний внесок, відразу ж отримає нові борги, адже згідно з чинним законодавством потрібно ще сплатити за «послуги» виконавчої служби та судові витрати.
Органи Фонду, використовуючи свої повноваження, вимагатимуть примусового стягнення боргу, в тому числі і через суд, що для підприємця зумовить виникнення додаткових судових витрат та коштів, пов’язаних з виконавчим провадженням.
